Віровчення

Ми Віримо

 І. В єдиного правдивого Бога, що відкривається в трьох особах: Отця, Сина і Духа Святого (Бут. 1:26; Мф. 28:19) :

а) – живе на небесах: «Отче наш, що єси на небесах!» (Мт. 6:9);
б) – живе в неприступному світлі: «Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі…» (1 Тим.6:16), див. також 1 Цар. 8:30;
в) –Він є Дух: «Бог є Дух…» (Ів. 4:24), див. також 2Кор.3:17;
г) – всюдиприсутній: «Куди я від Духа твого піду?…» (Пс. 138);
ґ) – всезнаючий: «Ти, Господи, знаєш усе…» (Єр. 15:15);
д) – всемогутній «…та можливе все Богові» (Мт. 19:26); див. також 1М. 35:11;
е) – незмінний: «…від Отця світла, у Котрого немає переміни і ні тіні зміни» (Як. 1:17);
є) – правдивий, Живий, Вічний: «А Господь — Бог правдивий, Він — Бог живий та Цар вічний!» (Єр. 10:10);
ж) – святий: «Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх…», (Ів. 17:11), див. також 1Пет.1:16;
з) – праведний та справедливий: «Ти праведний, Господи…» (Пс.118:137-138), «Бо Господь справедливий…» (Пс. 10:7);
и) – досконала любов: «…Бог є любов…» (1 Ів. 4:16).

ІІ. В Божественність Господа Ісуса Христа, однородженого Божого Сина, зачатого від Духа Святого, народженого від діви Марії, який був розп’ятий за часів Понтія Пілата, вмер і воскрес із мертвих, вознісся на небо та сів праворуч Отця (Кол.1:12-18):

а) – народжений перш всякого творива: «Він є образ невидимого Бога, вроджений перш усякого творива» (Кол. 1:15);
б) – Ним все створено: «Бо то Ним створено все на небі й на землі» (Кол. 1:16);
в) – має всі риси (атрибути) Бога:
— Він вічний: «Загинуть вони, а Ти будеш стояти.., і роки Твої не закінчаться!» (Євр. 1:11-12);
— незмінний: «Ісус Христос учора і сьогодні, і навіки Той Самий» (Євр. 13:8);
— всюдиприсутній: «Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, — там Я серед них» (Мт. 18:20);
— всезнаючий: «…в Якому всі скарби премудрості й пізнання заховані» (Кол. 2:3);
— всемогутній: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі» (Мт. 28:18);
г) Ісус Христос прийняв тіло від Духа Святого, від Діви Марії, став людиною: «А Марія озвалась до ангела: «Як же станеться це, коли мужа не знаю?» І ангел промовив у відповідь: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий» (Лк. 1:34-35);
ґ) був розіп’ятий, помер, воскрес і вознісся на небо, де сидить праворуч Отця: «…Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням» (1 Кор. 15:3-4), «Господь же Ісус по розмові із ними вознісся на небо і сів по Божій правиці» (Мр. 16:19);
д) Він — Єдиний Спаситель: «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого ймення, даного людям, що ним би спастись ми мали» (Дії 4:12);
е) — Первосвященик Нового Заповіту: «Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, тримаймося сповідання нашого…» (Євр. 4:14-16);
є) — Заступник: «…маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного…» (1 Ів. 2:1);
ж) — єдиний Посередник: «Один бо є Бог і один Посередник між Богом та людьми, — людина Христос Ісус» (1Тим. 2:5);
з) –хрестить Духом Святим: «…Він христитиме вас Духом Святим й огнем» (Мт. 3:11);
и) — Суддя живих і мертвих: «Бо Отець і не судить нікого, а весь суд віддав Синові» (Ів.5:22).

ІІІ. В Божественність Духа Святого, як третю іпостась Божества (Мф.28:19; 2Кор.13:13), в необхідність прийняття Духа Святого через хрещення (Іван.14:16; Діян. 2:4; Діян. 19:2-3; Рим. 8:14-16), в те, що Дух Святий наділенний всіма Божественними якостями (Діян.5:3-4):

а) Він зійшов на землю для збудування Церкви Христової: «…що на Ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу» (Еф. 2:22);
б) Дух Святий бере участь у спасінні людини:
— відроджує людину: «…Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води і Духа, той не може ввійти в Царство Боже» (Ів. 3:3-6);
— живе у віруючій людині: «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло, — то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої?» (1Кор.6:19), див. також 2 Тим.1:14,
— навчає: «А помазання, яке прийняли ви від Нього …вас навчає про все…» (1 Ів. 2:27);
— заступається: «…Дух допомагає нам у наших немочах; бо не знаємо, про що маємо молитися, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями» (Рим. 8:26-27), див. також 1 Кор. 2:13;
— утішає: «…як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його» (Ів. 16:7);
— наділяє дарами: «…Дух уділяє кожному осібно, як Він хоче» (1 Кор. 12:7-11);
— освячує: «І такими були дехто з вас… але освятились… Духом нашого Бога» (1 Кор. 6:11). 

IV. В богонатхнення Писання Старого і Нового заповітів, які дані Богом і являються єдиним писаним джерелом для пізнання Господа і нашого спасіння (2Тим. 3:15-17; 2Пет. 19:21).

«Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас віруючих» (1 Сол. 2:13); «Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж свідчать про Мене!» (Ів. 5:39); «Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, якою й спасаєтесь…» (Кор. 15:1-2).
Християнинові:
а) потрібно досліджувати Слово Боже: «Дослідіть но Писання…» (Ів. 5:39), див. також І.Н.1:8;
б) потрібно вірити Слову Божому: «…Покайтеся і віруйте в Євангелію» (Мр. 1:15), див. Також Дії 24:14;
в) потрібно жити згідно Слова Божого: «Якщо ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте» (Ів. 14:15), див. також 5 М.5:31-32;
г) не можна спотворювати Слова Божого: «…ми відреклися тайного сорому… не перекручуючи Божого Слова» (2 Кор. 4:2), див. також 2 Кор. 2:17, 1 Пет. 4:11;
ґ) не можна нічого додавати і віднімати від Слова Божого: «…Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі цій» (Об. 22:18-19), див. також Гал. 1:8, 5 М. 13:1.

V. В створення Богом людини за Своїм образом та подобою (Бут.1:27), але Адам порушив Божу заповідь і впав у гріх, внаслідок чого все людство успадкувало гріх, смерть і хвороби (Рим. 5:12; 1Кор. 15:21-22; Бут. 3:1-24, 5:5):

а) Бог створив людину на Свій образ і подобу: “І сказав Бог: “Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою…” (1 М.1:26-27);
б) людина має свободу вибору: “…життя та смерть дав Я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя…” (3 М. 30:19);
в) людина згрішила через непослух Богові: “Із кожного дерева в раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра і зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш.” (1 М. 2:16-17);
г) через гріхопадіння першої людини кожна людина вспадкувала гріх і смерть: “Тому то як через одного чоловіка ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили” (Рим. 5:12);
ґ) через благодать Ісуса Христа кожній людині дана можливість спастися “Бо з’явилась Божа благодать, що спасає всіх людей!” (Тит. 2:11).

VI. В Боже викуплення кожної людини від влади гріха, смерті та хвороб через віру в замісну смерть Ісуса Христа на хресті (Рим. 5: 8-11), в створення церкви з людей, які не тільки сповідують свої гріхи, а й змінюють спосіб свого життя і прикладають зусилля, щоб жити для Бога згідно Євангелії (Мф. 16:18; Еф. 2:1-7):

а) людина не може спастися ні власними зусиллями, ні своєю праведністю, ні заслугами, ні через інших людей: “Яка ж користь людині, що здобуде весь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?” (Мт.16:26), “І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом – нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:12);
б) Бог пропонує прощення всіх гріхів та вічне життя з Собою даром, через віру в Ісуса Христа: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Ів. 3:15-18), див. також Еф. 2:8;
в) кожній людині для спасіння потрібно
– повірити в Ісуса Христа як у свого Спасителя: “…Віруй в Господа Ісуса, – і будеш спасений ти сам та твій дім” (Дії 16:30-31), див. також 1Ів.5:13, 
– покаятися: “…Що ж ми маємо робити, мужі-браття? …Покайтеся…” (Дії 2:37-38), див. також Мт. 3:8,
– народитися згори: “…Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства” (Ів.3:3),
від води (Слова Божого): ” Він нас породив словом правди…” (Як.1:18), див. також Ів. 3:5, 
від Духа “Він нас спас… через купіль відродження й обновлення Духом Святим” (Тит. 3:5), див. також Єзек. 36:26-27,
– охреститися по вірі: “Хто увірує й охреститься, – буде спасенний…” (Мр. 16:16), 1 Пет. 3:21,
– отримати дар Святого Духа: “Що ж ми маємо робити, мужі-браття?” А Петро до них каже: “Покайтеся, і нехай же охреститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів – і дара Духа Святого ви приймете” (Дії 2:37-38).

VII. Хрещення Святим Духом.

Це отримання великої обітниці від Отця: “І буде останніми днями – говорить Господь – Я виллю від Духа Мого на всяку плоть…” (Дії 2 :17), див. також Дії 1:5.

Хрещення Духом Святим супроводжується:
а) прийняттям Божої сили: “…та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас…” (Дії. 1:8);
б) ознакою інших мов: “Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав” (Дії. 2:4), див. також Дії. 10:45-46; 19:6;
в) проявом духовних дарів: “Одному бо Духом дається слово мудрості, а другому слово знання тим же Духом, а іншому – віра тим же Духом, а іншому – дари вздоровлення… роблення чуд, пророкування,… розпізнавання духів, … різні мови,… вияснення мов…” (1 Кор. 12:8-11);
Ці дії не є проявом людських здібностей.

VIII. В підхоплення Церкви для зустрічі з Ісусом Христом (1Солун. 4:16-7), у другий прихід нашого Спасителя, дня або часу якого ніхто із людей не знає (Мф.25:31), в суд Білого престолу (Об’яв. 20:11), та у вічне Боже Царство.

Поділіться з друзями
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •